Хотин. Фортеця — кіноактор.

Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземлянкових жител з печами — кам'янками, які датуються IX—X століттями, а на глибині 1,2–1,4 м. — виявлений культурний шар VII—VIII століть.

Сначала это была небольшая, построенная восточными славянами, на месте давнего поселения деревяная крепость, которая защищала их от многочисленных завоевателей. Рядом с ней и одновременно существовал неукрепленный поселок. На его территории археологи обнаружили остатки полуземляночного жилья с печами — камьянками, которые датируются IX—X веками, а на глубине 1,2–1,4 м. — обнаружен культурный слой VII—VIII веков.

З X століття входив до складу Київської Русі, згодом — Галицько-Волинського князівства.

С X века входил в состав Киевской Руси, впоследствии — Галицко-Волынского княжества.

Завдяки міцній твердині і вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які в свою чергу сприяли розквіту культури та економіки міста. Про це, зокрема, свідчить і рукописне Хотинське Євангеліє XIV століття. У Хотині в ті часи відбувалися найбільші у Молдовському князівстві ярмарки, на які приїздили купці з різних країн Східної та Західної Європи. Місто було важливим митним пунктом в європейсько-азійській торгівлі. У другій половині XVI століття від хотинського ярмарку у молдовську казну надходила величезна сума грошей — 10 000 золотих на рік.

Благодаря крепкой твердыне и выгодному расположению Хотын стал центром развития ремесел и торговли, которые в свою очередь способствовали расцвету культуры и экономики города. Об этом, в частности, свидетельствует и рукописное Хотынское Евангелие XIV века. В Хотыне в те времена происходили наибольшие в Молдовском княжестве ярмарки, на которые приезжали купцы из разных стран Восточной и Западной Европы. Город был важным таможенным пунктом в европейско-азиатской торговле. Во второй половине XVI века от хотинского ярмарки в молдовскую казну поступала огромная сумма денег — 10 000 золотых в год.